- вуличник
- -а, ч., заст.Той, хто не має притулку; безпритульний, бродяга.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вуличник
Смотреть что такое "вуличник" в других словарях:
вуличник — (142)<пол. ulicznik вуличний хлопчисько, хуліган; [MО,VI] … Толковый украинский словарь
вуличник — іменник чоловічого роду, істота бродяга рідко … Орфографічний словник української мови
яндрус — «вуличник, злодійчук» (з нім. арґот. Joner, Jauner, Gauner «обманець при грі (в карти» до гебр. jânâh «обманювати») [ОГ] В злодійськім жаргоні хлопець, злодїй. Е, що то ви, молоді яндруси, говорите !. [ІФ 1902]; в жарґоні львівських вуличників… … Толковый украинский словарь
татко — «ключник»[ IV, 486] (порівн. фамільярну форму звертання львівських вуличників «Тату!» на лад шанобливого звертання до старших чужих чоловіків по говірках; татусю, батьку, вуйку, стрику, бадіко, дядьку) [ОГ] … Толковый украинский словарь
